В 1925 році група металургів, яка працювала над проблемою Дніпробуду, висунула проект будівництва заводу феросплавів в м. Запоріжжя на базі планованого будівництва Дніпрогесу. Будівництво заводу розпочалося в 1931 році і рівно через рік після запуску Дніпровської гідроелектростанції 10 жовтня 1933 року дві електропечі видали ферохром.
Спорудження цеху ферохрому у складі п’яти електропечей закінчилось у серпні 1934 року. Паралельно йшло будівництво цеху феросиліцію, першу піч якого було запущено в експлуатацію у лютому 1934 року.
До 1941 року на заводі у двох плавильних цехах працювало 11 електропечей, у яких виплавлялося понад 50% феросиліцію і близько 45% рафінованого ферохрому вітчизняного виробництва. Після визволення Запоріжжя, в серпні 1944 року на заводі була організована виплавка карбіду кальцію для будівельно-відновлювальних робіт на підприємствах Півдня України. В 1945 році введена в експлуатацію одна піч в цеху ферохрому. Інші 4 печі цеху №2 – у 1947-1951 роках.
Перша електропіч піч феросиліцію в цеху №1 почала видавати метал в 1948 році. Інші 5 печей стали до ладу до 1950 року.
В 1951 році освоєна технологія виплавки металевого марганцю тристадійним способом (в цеху №2). В цьому ж році виробництво феросплавів перевищило довоєнний рівень. В 1955-1966 роках на заводі було введено в експлуатацію: цех №3 для розширення об’ємів виплавки металевого марганцю, печі №№ 7 і 8, дві вапняних печі, цех №4 з вісьмома потужними закритими звідами агрегатами, обладнаними системами мокрих газоочисних споруд, механізованою розливкою феросплавів. За трудові досягнення в 1971 році завод був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.
Значним підйомом виробництва позначились 1974-1990 роки, коли об’єм виплавки феросплавів перевищував 500 тис.тон на рік. В серпні 1980 року відбулася виплавка 10-мільйонної тони феросплавів. Це стало можливим в результаті реконструкції майже всіх печей заводу зі збільшенням їх параметрів і потужності трансформаторів, автоматизації процесів дозування шихти й електричних режимів плавки.
В 1995 році заводу вручено почесну нагороду «Факел Бермінгема» за високі показники в складних і перехідних економічних умовах розвитку України.
14 березня 2003 року було випущено 20-мільйонну тону феросплавів. Жовтень 2003 року – пуск третьої черги реконструйованих печей №№ 23-24 цеху №3. Ця подія відбулася напередодні 70-річного ювілею підприємства.
За значний внесок у розвиток вітчизняної металургії підприємство вшановано престижною нагородою Міжнародної кадрової академії «Орден пошани», а в листопаді 2003 року за досягнення високої якості продукції, що відповідає європейським зразкам, завод було нагороджено престижною міжнародною нагородою «Європейська якість».
В 2006 році введені в експлуатацію останні реконструйовані печі №№ 21-22 цеху №3. За час реконструкції, яку було розпочато 1993 році, на заводі виконано 4 етапи переозброєння плавильного цеху №3 з реконструкцією 8-ми плавильних печей з використанням сучасного імпортного обладнання німецької компанії SMS Demag і шведського концерну АВВ, що дозволило збільшити випуск рафінувальних сплавів, в тому числі металевого марганцю до 1500 тон на місяць.
Наступне десятиріччя – період модернізації підприємства та невпинного пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва, зниження витрат та підвищення конкурентоспроможності заводу на світовому ринку феросплавів.
Так, в 2009 році розпочато реконструкцію газоочисних споруд плавильного цеху №4. 2010 рік відзначився в історії завершенням реконструкції печей №№ 9, 10 плавильного цеху № 1, з переведенням їх роботи на постійний струм. Це – унікальні печі, гордість підприємства. В 2012 році освоєна виплавка високовуглецевого феромарганцю ФМн78Р20 у цеху №3.
В 2013 році завод перейшов на власні технології тепловодопостачання (ТВП і ГВП). Також в цеху №4 запущено в роботу перший і другий блоки газоочистки. Завершено впровадження технології розлива металу у відсіви. Введено в експлуатацію стаціонарні гідромолоти в розливному прольоті цеху №1 та СГП цеху №3, що дозволило покращити умови роботи і зменшити ручну працю.
В 2015 році в плавильному цеху № 2 була завершена реконструкція печі №15, з переведенням її роботи на ультранизьку частоту.
В 2016 році в плавильному цеху №4 були введені в експлуатацію установки сушки ковшів на феросплавному газі.
Не зважаючи на складні економічні умови, завод продовжує розвиватися, шукає сучасні технології і інноваційні підходи у виробництві і менеджменті. Керівництво розробляє і впроваджує мотиваційні інструменти для покращення умов праці, підвищення якості продукції та укріплення підприємства в українській і світовій металургії.